Рослинництво України

У 90-х роках, рослинництво давало приблизно 45% продукції сілького господарства. Але через чималі обсягі падіння підприємства у тваринництві, на рослинництво у 1999 році припадало близько 54% продукції цього сектору економіки. Рослинництво спеціалізується на вирощувані різних культурних рослин, з яких виробляють різноманітні продукти годування, корми для тварин, для легкої та харчової промисловості сировину, ліки для людей та інше.

Землі поділяють для використання рослинництва на такі газузі другого порядку :

• Рільництво – коли вирощують польові культури на оброблюваних землях.
• Плодівництво – коли розводять багаторічні насадження такі як ягідники, виноградники та сади.
• Луківництво – це поліпшення і використання природних лук, виготовлення неприродних пасовищ та сіножатей.

Зважаючи на важливість продукції, що виробляється у рільництві виділяють :

1) зернове господарство;

2) підприємство технічних культур;

3) овочівництво, картоплярство і баштанництво;

4) розведення кормових культур.

Розберемо зернове господарство. Завдяки цьому господарству вирощуються продовольчі хлібні культури - жито, пшениця; продовольчо – крупяних : рис, гречка, просо, фуражник (який споживають як поживу для тварин), кукурудза, ячмінь та овес; зернобобових – квасоля та горох.

Культури які є продуктом для промисловості харчової та легкої називають технічними. Їх поділяють : цукровості (цукрові буряки), волокнисті (коноплі, льон – довгунець), лікарські ( горицвіт, валеріана та інші), ефіроолійні (м’ята, кмин, троянда), олійні (соя, соняшник, ріпак, льон – кудряш).

Найбільше популярними овочевими культурами в Україні є помідори, цибуля, морква, білокачана капуста, огірки, столові буряки та інше. Також різновидністю овочевих культур є баштанні рослини, до яких відносять гарбузи, кавуни та дині.

Розведення кормових культур охоплює посіви довгорічних (конюшина, люцерна, тимофіївка) і однолітніх трав, кормових коренеплодів (бруква, кормовий буряк), кукурудзи на зелений корм, ).

Плодівництво,це садівництво (розведення груш, яблунь, вишні,айви абрикосів, персиків, волоських горіхів); ягідництво (вирощування малини, смородини, полуниць, порічок, аґрусу); виноградарство.

У рослинництві виробничий процес є біологічним. Люди керують ними, впливаючи на оточення, де сходять рослини, а ще перероблюючи природу самих рослин. Але все рівно рослинництво залежить від природних умов таких як якість грунту, вологість та температурний режим. Саме через це в різноманітних місцевостях вирощують чіткі різновиди рослин. Дуже позначається на урожайність культур погодні умови кожного року. Наприклад, втрати урожайності можуть бути спричинені малосніжною морозною зимою, літньою посухою, занадто вологим з повенями літом . Стосовно кліматичних умов Культурні рослини, які ростять у нашому краї поділяють на 2 групи. До першої групи належать, ті які пристосовані на ранніх фазах свого розвитку до відносно низькуватих температур, добре переносять приморозки, а подальші стадії їх розвитку проходять при порівняно високих температурах (овес, ярі — пшениця, гречка, ячмінь, льон-довгунець, коноплі, льон-кудряш, коноплі, соняшник, цукровий буряк; озимі — пшениця; багаторічні трави — тимофіївка, конюшина). А, от рослини другої групи навпаки, у них всі стадії розвитку проходять при порівняно високих температурах, вони не полюбляють приморозків (просо, кукурудза на зерно, картопля,соя, рис). Окрім цього, рослини вимагають різноманітної кількості поживних речовин. Жито, гречка, овес дають хороший урожай при маленькому їх вмісті, а овочі, цукрові буряки, баштанні культури вимагають досить високого рівня поживних речовин.

Сезонність є особливою деталлю праці в рослинництві, яка призводить до простоювання сільськогосподарської техніки та до збитку робочого часу.

Пшениця вважається найбільш важливою зерновою культурою в Україні, найбільше озима, яка на чорноземлях приносить хороші врожаї. Висівають озиму пшеницю восени, щоб використати весняну та осінню вологу в ґрунті. Вона забирає третину усієї площі зернових. Ростять озиму пшеницю здебільшого у степу і лісостепу. Посіви ярої пшениці займають невелички ділянки, де клімат більш континентальний і взимку випадає не багато снігу, який не захищає посіви від вимерзання.

Жито теж є визначною харчовою культурою, яка росте в районах в яких може бути холодний клімат. Сіється жито на Поліссі, рідше у Лісостепу.

Ячмінь вважається невибагливим злаком, посухостійким, скоростиглим та з вегетаційним періодом від 60 до 90 днів. посіви його розміщені в північних районах Степу й Лісостепу, в і гірських районах Карпат. Коли вимерзає озима пшениця ячмінь висіюють на півдні Лісостепу.

Овес рахується важливою фуражною культурою. Овесові посіви розповсюджені в передкарпатських областях та поліських, адже ця рослина любить вологу і непримхлива до ґрунту.

В Україні із круп’яних культур виділяють гречку, просо та рис. Гречка дуже тяжко виносить сухий клімат і розповсюджена поліських та лісостепових областях, напіщаних та вологих грунтах.Завдяки посухостійкості проса, його ростять здебільше в степових областях. В 30-х роках Рис почали висіювати в степовому Криму, Херсонській області на півдні, та на заплавних землях Південного Бугу та Дунаю. Вирощують його здебільшого при штучному зрошенні, частіше всього зі стабільним затопленням поля.

Цінні харчові й кормові культури це Зернобобові (соя, горох, квасоля, кормовий люпин) . Їх сіють на Поліссі і в Лісостепу.