Тваринництво у сільському господарстві
Тваринництво у сільському господарстві становить понад 46% у структурі валової продукції. До його основної галузі входить свинарство, птахівництво, скотарство та вівчарство. Також до тваринництва відносять бджільництво, рибальство та птахівництво.
Завдання тваринництва полягає у виробництві різноманітних висококалорійних продуктів харчування, таких як молоко, яйця, сир, м'ясо, мед, риба та масло. А також чудової сировини для промисловості легкої та харчової, таких як вовна, шкіра, м'ясо, шовку – сирцю, пуху, воску та тощо.
В першу чергу тваринництво завжди залежить від рослинництва, передусім від кормовиробництва. Нинішнє кормовиробництво складається з :
- Виробництва польових кормів – розведення кормових і зернових культур, також сюди входить входять використанні відходи зернової та технічної культури.
- Виробництва лучно-пасовищних кормів – використовується за допомогою природних кормових угідь – пасовищ та сіножатей.
- Виробництво промислових кормів – це комбіновані корми, на яких споживають зерно та похідні від нього продукти перероблювання, а також цукрової, рибної, олійної та м'ясної промисловості.
Люди споживають як поживу для тварин відходи підприємств продуктової промисловості (сироватку, мелясу, жом) соціального харчування, а ще продуктові відходи населення без зайвого перероблювання. На відмінну від землеробства, тваринництво не сильно залежне від природних умов, адже тваринницькі комплекси уміють робити на довізних кормах.
Розберемо першорядні галузі тваринництва
Скотарство
Рахується найважливішою галуззю тваринництва. Оскільки поширена по всіх територіях України. Найбільша кількість чималої рогатої худоби на Поліссі, Лісостепу та Карпатах, найменша кількість у Степу. Найбільший обсяг тваринної продукції дає скотарство це м'ясо та молоко. Розрізняють декілька напрямків скотарства :
м'ясне скотарство - вдосконалюється лише у спеціалізованих на розведенні молодняку господарствах, які утворилися при крохмале-патокових, цукрових та заводах по виготовленні спирту, відходи від яких містять багато калорій та вважаються кормами.
- молочне скотарство - розвинене здебільше там, де є пасовиська із соковитими травами або довкола великих міст, де є цінний споживач свіжого молока;
- м'ясо-молочне скотарство - розповсюджене в тих районах, де в кормовій базі перевершують висококалорійні корми (степова та посушлива зона, де трави улітку обсихають);
- молочно-м'ясне - скотарство властиве для районів посиленого землеробства з превисокою часткою сіножатей і пасовищ посівних площ, а також кормових культур.
Свинарство
Друга за важливістю галузь тваринництва це – свинарство. Найрозповсюдженіше воно в Лісостепу та Степу. Там де є більше концентрованих кормів ті що тримаються на картоплі та бурякоконцентратному різновидах годівлі, переважаючою спеціалізацією є м'ясо-сальна.
Вівчарство
Галузь, яка займається з розведенням овець. Розповсюджене у Степу та Карпатах. Вівці чудово переносять холод та посуху. За допомогою цієї галузі легкої промисловості виготовляють овчину, шерсть, а також харчові продукти такі як сало, молоко та м'ясо. Шерсть овець вважається найціннішим продуктом через те, що її використовують у виробництві килимів, тканини, валяних виробів та трикотажу. З овечих шкір виготовляють чудові хутряні вироби, а з молока смачні та корисні сири.
Птахівництво
Ця галузь розвинена у всіх областях. Люди розводять курей, гусей, індиків та качок. Найбільше приділяють увагу зростанню поголів'я курей для одержання яєць та м'яса. Поблизу великих міст, рекреаційних та промислових центрів створені великі спеціалізовані птахофабрики.
Також є галузі менш поширені у тваринництві:
Рибництво – переважно розводять коропа. У гірських річках зустрічається форель, яка має досить не погане товарне значення.
Бджільництво
Може бути поширене в будь-яких зонах, але якнайкращі умови для його розросту — на Поліссі, у лісостепах та широколистих лісах.
Звірівництво – розвивається в Україні. З хутрових звірів на спеціалізованих фермах і звірогосподарствах ростять голубого песця, сріблясто-чорну лисицю, нутрію та норку.
